Легендарний капітан збірної України відверто та гостро відповів на запитання про ФФУ, скарги Луческу, сьогодення національної команди, а також запропонував депортувати тих, хто “ведеться” на російський чемпіонат.
Свого часу Олег Лужний близько чотирьох років захищав кольори лондонського «Арсеналу», тож пригледів собі тут помешкання. Періодично Олег Романович навідується у місто на берегах Темзи, щоб «перемкнутися» з повсякденних клопотів і зіграти кілька матчів із старими товаришами-«канонірами».
Лужний-футболіст назавжди запам’ятався усім, як безкомпромісний і невтомний правий захисник, суворий лідер своїх команд. Таким він залишається і поза футбольним полем. На усі запитання відповідає відверто, без пафосних фраз. «Треба говорити реальні речі – те, що є», – переконаний він.
– Олеже Романовичу, останнім часом було багато новин про те, що ви беретеся за відновлення “Вереса”. Розкажіть детальніше, яким конкретно буде ваш внесок і чому саме “Верес”? Знаменитих команд, які безслідно зникли, у нас десятки…
– Я розпочав ту роботу. Хай вони там тепер щось зроблять, а тоді, десь через місяць, наберіть мене і ми поговоримо.
– Ви увійшли до Виконкому ФФУ. Тренерська кар’єра вас більше не приваблює?
– Я думаю, це нічого спільного не має з тренерською кар’єрою. В будь-який момент цю посаду можна комусь передати – людині, яка має поняття в цьому, наприклад, із Рівненської федерації. Тому ж Хохльову (Олексій Хохльов – голова Рівненської обласної федерації футболу – О.Б.), а тоді займатися тренерською роботою.
– Якою є ваша особиста оцінка нового керівництва ФФУ? Адже деякі прізвища віце-президентів відверто насторожують і навіть обурюють громадськість. Межейко, Ланьо, Костюченко…
– Там такий бардак, що я не хочу навіть говорити. Треба було людей міняти, а так… Я не хочу на цю тему говорити взагалі. Це називається: що маємо, те маємо.
– Днями Виконком переніс усі тури чемпіонату з метою надати національній збірній більше часу для підготовки. Ви були “за” чи “проти” такого рішення?
– Я вважаю: правильно зробили, що перенесли. Збірна завжди стоїть на першому місці. Це обличчя нашої країни, ви ж розумієте. А чемпіонат України… Яка різниця – тиждень пізніше вони зіграють, чи два тижні пізніше? Я вважаю, що правильно вчинили, пішовши на поступки Михайлу Івановичу (Фоменку, – О.Б.). Збірна є збірна.
– Не всі задоволені таким рішенням ФФУ. Особливо протестує “Шахтар”: Луческу не подобається велика перерва у чемпіонаті, а Палкін узагалі назвав Конгрес ФФУ “фейковим”. Як гадаєте, чи спрацюються клуб і оновлена Федерація надалі?
– Мені трохи дивно це чути. Луческу увесь час чимось незадоволений. Усі всім задоволені, ніхто не розкриває рот, всім усе нормально, тільки Луческу – незадоволений. Якщо йому не подобається тут, в Україні, нехай їде в Румунію. Я не розумію, в чому проблема?! Якщо він програє, одразу судді винні. То не так судять, то не так хтось щось зробив… Коли йому судді пенальті ставили ще до штрафної – тоді було нормально. А зараз – судді всі винні. З “Баварією” – суддя винен, з Києвом – суддя винен.
– Найближчим часом збірна України зіграє надважливий матч в Іспанії. Команда Дель Боске вже не та, що була ще два роки тому, та все ж вона залишається збірною топ-класу. Ми маємо перевагу над іспанцями хоча б у чомусь?
– В чомусь перевагу не знаю, чи маємо. Ми граємо на виїзді, тож ніякої переваги нема. Я не буду тут розповідати якісь історії чи казки. Треба говорити реальні речі – те, що є. Тоді буде і легше жити, і робити все. Збірна Іспанії – це збірна Іспанії. Всі знаємо, якого рівня там гравці, і на якому рівні вони грають у своїх клубах. А де наші футболісти грають? На якому рівні і в якому чемпіонаті? Зрозуміло, що нікого не потрібно боятися, треба грати. Якщо ти боїшся свого суперника, то нема ніякого змісту грати у футбол, виходити на поле. Непереможної команди нема і ніколи не буде – у будь-який час будь-яка команда може будь-яку команду обіграти.
– Зараз у заявці Фоменка дуже обмежений підбір форвардів, що не може не турбувати. Там лише три прізвища, та й не надто забивні ці хлопці. Що ви думаєте з цього приводу?
– А чому так? А де їх взяти? Де Михайлу Івановичу взяти форвардів, як в нас дитячі школи взагалі не працюють? У нас в дитячі школи – що в “Динамо” (Київ), що у Львові, в “Карпатах” – все беруть “по дзвінку” дитячі тренери. По знайомству беруть. Я знаю цю всю ситуацію дуже прекрасно. Якийсь пацан може б і заграв, а його ніхто ніде не знає. Тато і мама не мають грошей, щоб дати хабар. Я не кажу про сьогоднішній день, я маю на увазі роки. П’ять-десять років – це триває упродовж всього часу.
– Ви часто буваєте у Лондоні. Чи підтримуєте спілкування з “Арсеналом”?
– Так. В “Арсеналі” є традиція матчів між тренерським штабом і обслуговуючим персоналом, які відбуваються на базі. Приблизно раз на тиждень ми збираємося і граємо.
– Я чому запитую… Ваш колишній одноклубник Марк Овермарс, який працює в “Аяксі”, сказав таке: “Якби Лужний зараз грав, я б із радістю підписав його в “Аякс”. Вам приємно це чути?
– Звичайно, що приємно (Усміхається). Марк – хороша людина і чудовий спеціаліст. Наші будинки у Лондоні стоять зовсім поруч, на відстані ста метрів. Він, правда, свою оселю вже продав, але коли грали в “Арсеналі”, то мешкали по сусідству.
…Я б ще хотів закінчити з темою збірної. У нас нема зараз дуже високого рівня гравців, і нема великого вибору. Вся проблема в дитячих тренерах, я вважаю. Були б нормальні дитячі тренери, нормальна програма розвитку диячого футболу, то був би зовсім інший рівень, і не потрібно було б дивитися, де взяти нападника. Тренер мав би 4-5 форвардів, і обирав би собі, кого хотів, хто підходить під стиль. У нас же шукаєш і ставиш кого-небудь, аби лише просто стояв і був нападником.
– З чого потрібно починати, щоб дати імпульс дитячому футболу? Стартувати доводиться з нуля…
– Починати потрібно із спеціалістів. Якщо у нас немає своїх, то треба запрошувати чужих – з Іспанії, або з того ж “Аяксу”, і поставити над керівництвом всієї школи. Нехай розпишуть програму, як тренувати. Зараз же у нас семирічних і п’ятнадцятирічних тренують по одній програмі, а такого не може бути. Кожна вікова категорія повинна мати свій індивідуальний план розвитку.
– Якщо у вас все складеться так, як слід, у “Вересі”, чи ви готові запросити у Рівне іноземних спеціалістів?
– Безперечно! Це тільки так і потрібно буде робити. Я, наприклад, іншого варіанту не бачу. Не тільки у “Вересі”, не тільки у Рівному, а й навіть у Львові нема жодного нормального стандартного штучного поля. Ви собі можете це уявити? Львів – мільйонне місто, і нема штучного поля для команди, щоб тренуватися. То про який футбол, про яких нападників ми говоримо? Ви жартуєте, чи що… Так що не треба гроші красти мільярдами і вивозити. Їх тепер повбивали, тих “народних” депутатів, а гроші позникали в банках. Крадете – то хоч дайте щось дітям. Я зараз не говорю про футбол, а про будь-який вид спорту.
– Якщо у нас мова дійшла до політики, то не можу не поцікавитися: що думаєте про тих українських футболістів, які вирушили за довгим рублем?
– Я вважаю, що раз вони туди поїхали, то назад, в Україну, їх вже не потрібно впускати. Таких людей, звичайно, є багато.
– Так. Зокрема, кілька днів тому усі писали, що Андрій Богданов перейшов у “Ростов”…
– Треба дати йому депортацію з країни – і все. Що він за футболіст такий? Він не може грати в Україні, чи що? Я не розумію. Чехія, Білорусь – поїдь куди-небудь, тільки не в Росію.
Олег Бабій, Футбол 24
