Загрузка...

Пристрасті навколо подій 20-22 березня у Чернівцях, пов’язаних з фігурою колишнього депутата Чернівецької міської ради, політичного аналітика і громадського діяча Олега Хавича, трохи вляглися. «Активісти» тиняються вулицями міста, чекаючи на інструкції від своїх кураторів з МВС та СБУ, самі «правоохоронці» готуються до судів щодо незаконного затримання та вилучення особистих речей «сепаратиста», а народний депутат Бурбак пишається тим, що саме він став публічним «стукачем»…, вибачте, «захисником територіальної цілісності України». Проте насправді йдеться про звичайну спробу використати своє службове становище для помсти людині, на яку Максим Юрійович ображений з осені 2010-го. Але про це пізніше, а зараз викладемо отриману від джерел в МВС, СБУ та центральному офісі «Народного Фронту» інформацію про технологію підготовки і проведення акції «патріотів» під готелем «Буковина» 20 березня 2017-го, а також  подальших дій «правоохоронців».

Провокатор

Автором ідеї «провчити Хавича» є керівник телерадіокомпанії «ДНО», яка належить (і який належить) клану Яценюків-Бурбаків. Оскільки і презентація ГО «Захист прав національних меншин», і круглий стіл «Захист прав національних меншин в Україні в контексті євроінтеграції» були акціями публічними і на них було запрошено десятки людей, то Вадік про плани Олега дізнався просто – отримавши анонс. Медіа-барбос вирішив повторити номер, розіграний ним два роки тому з «проросійським блогером» Банітом, але на більш високому цирковому рівні – все ж-таки він тепер не просто «журналіст за викликом», а цілий директор!

Пропонуючи своєму хазяїну акцію залякування непідконтрольної владі громадськості, Вадік хотів досягнути одразу кількох цілей (і це крім банальної – вислужитися, яка вже давно стала основою всіх його дій). По-перше – дати можливість попіаритися на «боротьбі з сепаратизмом» самому Бурбаку, якого останнім часом у Чернівцях все більше асоціюють не з політикою, а з господарськими оборудками. По-друге – допомогти залежній від клану Яценюків-Бурбаків місцевій владі та «правоохоронним органам» відвернути увагу людей з  посвідченнями УБД в кишенях та ПТСР в головах від того, що можновладці не виконують (та й не збираються виконувати) їхні вимоги. А по-третє – і це найголовніше – спробувати відібрати собі приміщення на Центральній площі, де Олег Хавич понад 15 років своїм коштом утримує культурно-мистецький центр «Українська книга».

Політичний дах

Максиму Бурбаку ідея його медіа-кондома сподобалася, і теж з трьох причин. Перші дві – ті ж самі, що й у Вадіка, а от третя була нематеріального характеру. Справа у тому, що Бурбак ще з осені 2010-го сильно ображений на Хавича, бо вважає саме його винним у непотраплянні до Чернівецької міської ради свого сімейного педіатра, завідувача шкільного відділення міської дитячої поліклініки Орисі Руснак. Максик особисто пообіцяв їй фотель у сесійній залі Ратуші, а з цього трампліну – посаду (принаймні) головного лікаря поліклініки.

Здавалося, нічого не зможе завадити планам сім’ї Бурбаків: на місцевих виборах восени 2010 року у яценюківського «Фронту Змін» (пам’ятаєте таку партію, яка виступала за євразійську інтеграцію?) у Чернівцях був досить високий рейтинг, крім того, її список і кандидатів підтримував мер міста Микола Федорук. Але Орися Миколаївна прагнула стати депутатом лише від округу №5, де розташована її поліклініка (з описаних вище причин). А Олег Хавич у цьому окрузі виріс, закінчив школу і розраховував на підтримку сусідів та друзів. Правда, з мерії колишньому депутату міськради м’яко натякнули, що округ зарезервовано за іншою людиною, більше того – кілька міських осередків партій раптово «передумали» висувати кандидатуру Хавича…

Треба знати Олега, щоб зрозуміти: такі дії влади лише додали йому адреналіну. Він висунувся кандидатом від партії «За Україну!», яку очолював його колишній соратник по студентському руху кінця 80-х – початку 90-х В’ячеслав Кириленко, але всю кампанію провів у кольорах «Фронту Змін». Братів Бурбаків і Олексія Каспрука це жахливо дратувало, вони навіть спробували зняти Хавича з реєстрації рішенням міської виборчої комісію, яку за дивним збігом очолювала людина на прізвище… Каспрук. Конфлікт вихлюпнувся на загальнонаціональний рівень – у стрічку новин сайту УНІАН. Про це добре пам’ятає задниця його власкора, який гарантував «фронтовикам» абсолютну лояльність цієї інформагенції…

В результаті програли і Хавич, і Руснак, в окрузі методами «гречка і лавочки» перемогла висуванка «Батьківщини» Наталія Савка, яка пізніше взяла участь в усуненні від влади мера міста. «Фронтовики», які вже приміряли погони секретаря Чернівецької міськради, опинилися в Ратуші у ролі опереткової опозиції, тому сконцентрували всю діяльність в обласній раді, депутатом якої став тоді Максим Бурбак. Через два роки він перебереться до Києва вже в статусі нардепа, а після державного перевороту 2014-го стане однією з публічних фігур політичної «сім’ї» Яценюка, до якої входять ще родини Бурбаків, Пишних, а також Микола Федорук.

Проте «страшнішого за кішку звіра нема», і навіть на посаді зіц-голови фракції «Народного Фронту» Максик продовжив мститися своїм «кривдникам» у Чернівцях. В основному це були земельно-майнові розбірки  з бізнесменами, що неодноразово ставали причиною скандалів у міськраді, а от «дістати» Хавича, котрий багато років працював аналітиком в структурах політиків найвищої ліги, ніяк не вдавалося. І тут – джекпот! Максим Юрійович хтиво посміхнувся і попросив секретарку з’єднати його з колегою по партії, керівником МВС Арсеном Аваковим…

Реалізатори

Мені точно невідомо, хто саме з керівництва МВС ставив завдання чернівецькій поліції та її агентурі у кримінальному світі. Швидше за все, це була людина з бандитським і нацистським минулим на кшталт заступника (і бізнес-партнера) Авакова – Трояна, але тут джерела у «правоохоронних органах» мовчать, як Насіров у Феофанії.

Звісно, на «нову піліцію» організатори акції залякування розраховувати не могли, тому підключили старі, перевірені кадри. Ті, в свою чергу, підняли старі картотеки ­– саме так на акції перед готелем «Буковина» опинилося немало людей, раніше засуджених за грабежі, розбій, контрабанду, торгівлю зброєю. Правда, на інструктаж запросили лише кількох із них, прочитали і примусили вивчити «темник» стосовно Хавича, який надіслали з центрального офісу «Народного фронту». До речі, готували документ ті ж люди, які формували фейковий «список агентів Суркова» (насправді перелік журналістів та блогерів, які пишуть неприємні для Яценюка та Авакова речі). Теоретично перед акцією «віп-клоуни» мали провести інструктаж з «масовкою», але вочевидь цього зроблено не було – потрібні слова про «сепаратизм Хавича» знали лише кілька людей, решта обмежувалися гаслами та вимахуванням його фото у шортах з вишиванкою. До речі, артефакт придбано кілька років тому на «Петрівському ярмарку» – сподіваюся, після цієї інформації активісти не влаштують цього року рейд з пошуку «неправильних вишиванок» 🙂

Акцією зі зриву круглого столу та прес-конференції керували кілька старших офіцерів поліції та МВС у цивільному, і саме це, а не приїзд спостерігачів ОБСЄ чи наявність високих міжнародних гостей, врятувало Хавича від серйозних травм. Власне, шарпання і побиття припинилося після того, як один із «правоохоронців» без форми витяг з кишені політолога його телефон. Лише після цього було проведено незаконний «зовнішній огляд» його речей, а потім і незаконне затримання, причому із застосуванням спецзасобів. Олега Хавича у наручниках поліцаї понад півгодини возили містом, після чого намагалися у міськвідділі отримати від нього якісь «пояснення». «Найсмішніше було слухати одного із заступників начальника міськвідділу, який слово у слово повторював вигуки активістів – мабуть, був на вищеописаному інструктажі» – згадує Хавич.

Лише через годину після незаконного утримання в міськвідділ прибула машина «Швидкої допомоги», бригада якої зафіксувала у Олега гіпертонічний криз і наполягла на його доправлення у лікарню. Керівництво міськвідділу отримало на це «добро» лише через півгодини (швидше за все – з Києва), при цьому «активісти», які зазвичай супроводжують жертв своїх «громадських затримань» до місця ув’язнення, теж за командою розійшлися. До того часу відео з пошарпаним і побитим Хавичем вже розійшлося українськими та зарубіжними ЗМІ, і Бурбак вирішив, що «Хавичеві досить». Оскільки МВС вочевидь стежило за ним принаймні з суботи, то знало, що вранці 21 березня Олег разом з депутатом Сейму Польщі, депутатом Європарламенту у 2004-14 роках Богуславом Соніком має вилетіти до Києва. Власне, завданням було якраз демонстративно вигнати Хавича з його рідного міста – саме «Геть з Чернівців!» найгучніше волали «активісти».

Але Олег здаватися не збирався, у вівторок він залишився у Чернівцях та найняв адвоката, який уже наступного дня мав подати в прокуратуру заяви про злочини – побиття та незаконне позбавлення свободи пересування (з боку «активістів») та злочинну недбалість і зловживання службовими повноваженнями (з боку поліції). Керівництво місцевих управлінь МВС та поліції захвилювалися – адже злочини зафіксовано на кілька професійних камер, а позови проти правоохоронців Європейський суд з прав людини розглядає за пришвидшеною процедурою. Єдині, хто міг захистити поліцаїв та їхніх агентів – колеги з СБУ.

Проблем у «підставлянні плеча» не виникло, адже обласне управління спецслужби очолює не чужий бізнесу Яценюків-Бурбаків колишній «опер» Руслан Сторожук. Саме після зустрічі Олега Хавича з адвокатом в СБУ було пущено в хід заяву про «сепаратистські дії», написану «активістами» під готелем «Буковина» під диктовку поліції, і відкрито кримінальне провадження «за фактом». Звісно, слідчі (сподіваюся, відмінність цієї категорії від оперативників очевидна) розуміли, що жодних незаконних заяв та закликів досвідчений аналітик і політтехнолог ніколи не робив. І не просто розуміли, а могли у цьому переконатися – адже в Чернівецькому облуправлінні СБУ ще з часів флеш-мобу до річниці ЗУНР у листопаді 2014-го ретельно читають, роздруковують і підшивають в течку всі публікації Хавича (як у ЗМІ, так і на особистій сторінці у Фейсбуці), але досі нічого кримінального не знайшли. Тому спецслужбісти до останнього сподівалися, що нічого робити їм не доведеться, і Хавич виїде з Чернівців потягом у восьмій вечора 21 березня. Але цього не сталося, і цілому підполковнику СБУ довелося пхатися поночі до Шевченківського райсуду за дозволом на обшук у квартирі дружини та тещі Олега, де він прописаний та проживає під час візитів до Чернівців.

Мотивацію спецслужби повторювати не буду – вона є сміховинною, і кожен зможе прочитати її вище у витязі з ухвали суду про обшук, який люб’язно надав мені Олег, прибравши звідти всі персональні дані. Перелічу лише предмети, які 22-го  березня мала вилучити слідча група (з 15 осіб, до речі). Отже, в ухвалі суду йдеться про        друковані матеріали (звернення, листівки, плакати, журнали, газети, тощо), а також електронні носії (мобільні телефони, планшети, комп’ютери і т.ін.) В результаті «захисники конституційного ладу» забрали кілька раритетних випусків журналу «Ї» (серед них чомусь число, присвячене гендерним студіям – мабуть, термін незнайомий, на гон*он схоже), кілька папок з документами різноманітних громадських форумів 1990-х – 2000-х років, ноутбук Олега, планшети його рідних. Ну і найголовніше – тисячу доларів та 500 євро заощаджень його 70-літньої тещі. Останнім пунктом був ошелешений навіть суддя, який у  п’ятницю, 24 березня, відмовився задовольняти клопотання слідства про арешт грошей. Правда, станом на кінець середи гроші пенсіонерці Прикордонних військ України так і не повернули. Олег Хавич впевнений: причина в тому, що при обшуку було переписано номери купюр – а їх уже могли «взяти у тимчасове користування», як у фільмі «Зелений фургон».

Після отримання таких «переконливих доказів сепаратизму Хавича» в СБУ почалася паніка: адже фактично справу відкрили за дзвінком Бурбака, а «шити» її виявилося ні з чого. Тому Максима Юрійовича наполегливо попросили прислати хоч якийсь папірчик (пам’ятаєте у Суворова: «більше паперу – чистіша задниця»). Але оскільки юристів у Яценюка прийнято «кидати» на гроші, то в штабі НФ (та й у Мінюсті) працюють люди в основному «альтернативно обдаровані». Очевидно, саме такі написали для Бурбака «Депутатський запит» до голови СБУ Грицака, який є класикою тиску політиків на правоохоронні органи – звісно, з точки зору європейського правосуддя. «Бурбак вирішив увігнати державу Україна у серйозний штраф після неминучого рішення Європейського суду з прав людини» – прокоментував цей «шедевр юридичної думки» Олег Хавич.

До речі, у згаданому вище суді 24 березня з’ясувалася ще одна мила деталь: виявляється, ще з понеділка «віджатий» поліцаями телефон Олега перебував… у СБУ. Його «знайшов» «законослухняний громадянин» через 5 годин після «віджиму», і «передав до управління СБУ з метою встановлення власника». Насправді для цього достатньо було прочитати Фейсбук Хавича, але «правоохоронці» продовжували плювати на закон. В клопотанні СБУ про арешт майна зазначено, що станом на 21.03.2017 року (день внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне провадження) телефон перебував у слідчого, тобто набув ознаки тимчасово вилученого майна. Згідно кримінально-процесуального кодексу, клопотання слідчого про арешт такого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше речі мають бути негайно повернуті. Таким чином, цілий підполковник юстиції подав клопотання із запізненням, тому сбушники рано чи пізно змушені будуть віддати телефон Хавичу.

Так само як прокуратура змушена буде відкрити кримінальні провадження щодо злочинів «активістів» та «поліції» – про що в наступному розділі.

Захисники

Олегу Хавичу відверто пощастило із захисником, адже всі його знайомі з часів роботи в Чернівцях адвокати мало не відкритим текстом заявили: ми тут прекрасно вмонтовані в систему, які скарги на правоохоронців, та ще й у відверто політичній справі? Проте серед адвокатів молодшого покоління знайшовся фахівець, який не побоявся ні системи, ні політичного підґрунтя звинувачень (наразі риторичних). Можливо, певну роль відіграло й те, що людина, яка захищає інтереси Олега Хавича в судах та правоохоронних органах, є представником національної меншини і на собі відчуває всі принади побудови держави за лекалами «Ein Volk, Eine Schprache».

Цей адвокат не тільки відбив усі спроби представників СБУ відтягти Хавича прямо після обшуку спочатку «для пояснень» (тобто йшлося про спробу чергового незаконного затримання), а потім – на допит в статусі свідка (закон вимагає вручити повістку принаймні за три доби). Він послідовно оскаржує всі незаконні дії «правоохоронців» (таких у «справі Хавича» абсолютна більшість), зустрівся зі спостерігачами ОБСЄ, які планують бути присутніми на судових засіданнях щодо відкриття проваджень проти «активістів» та поліції.

А сам Хавич вважає своїм головним захисником публічність – впевнений, що реакція Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (інцидент у Чернівцях потрапив до її звіту від 21 березня), українських і європейських політиків не дозволить сфабрикувати докази або визнати злочином полемічні матеріали багаторічної давності. Звісно, у справедливість української системи правосуддя він не вірить, і сподівається лише на Європейський суд з прав людини у Страсбурзі. Та Олег планує приїхати до цього міста, де влітку 1995-го він був першим представником України на тренінгу Молодіжного директорату Ради Європи, набагато раніше, ніж туди потрапить його справа. Кілька депутатів Європарламенту ініціювали розгляд «справи Хавича» у Раді Європи у найближчі місяці.

«На жаль, ідеологічно зашорені та інфантильні «активісти» просто не розуміють, наскільки їхні дії шкодять просуванню України до Європи. Сумно, але там уже ставляться до нашої країни як до «enfant terrible» – жахливої, нестерпної дитини, якій потрібна увага не політиків і фінансистів, а «психологів» і «педіатрів». Проте фахової медичної допомоги потребує і значна частина українських політиків, які ставлять свої дитячі обрАзи вище інтересів держави, якою вони тимчасово керують» – говорить на прощання Олег Хавич, і запускає на старенькому смартфоні п’єсу геніального Подерв’янського «Блєск і ніщєта підарасів».

Коли автор у переліку дійових осіб дійшов до пункту «Головні редактори конкуруючих між собою журналів «Гом» і «Бздюч»: бридкі кретини, продукти постсовкового снобізму», я нарешті визначився із заголовком цього матеріалу 🙂

Блоґ: Олексій Хоменко

***

У Чернівцях СБУ припинила діяльність фейкової антиукраїнської організації (відео)

Хавич: СБУшники забрали у 70-річної тещі 1000 доларів і 500 євро… (відео)

***

У Європарламенті назвали побиття Хавича «утиском прав нацменшин»

***

Хавич назвав «список Суркова» фейковим і пояснив, що опинився там через Бурбака

***

У центрі Чернівців напали на публічну особу, поліція затримала… постраждалого

***

Є й такі думки: