Журналістка: Каспрук поплатився посадою через земельні протистояння з облрадою

0
325
Загрузка...

Таке припущення публічно висловила чернівецька журналістка Світлана Ісаченко, яка останнім часом якраз активно «копає» у земельному напрямку.

Чи посміє Продан розплатитися землею Чернівців з Мунтяном і Пуршагою за зняття Каспрука

Частина перша

Олексій Каспрук – єдиний в країні з голів місцевого самоврядування став на захист Конституції України, успішно відстоюючи у судах право своєї територіальної громади на належне їй майно.
Вищий господарський суд України після тривалих судових розглядів 15 серпня 2017 року у справі № 910/192113/16 у повному обсязі задовольнив законні вимоги чернівецької територіальної громади у поверненні їй права власності на 5 га землі, зазначивши, що Чернівецька обласна рада не має жодного відношення не тільки до власності, але навіть до розпорядження комунальними земельними ділянками, якщо ці ділянки не сформовані як спільна власність тергромад у відповідності до вимог закону.
9 липня цього року суддя Шевченківського районного суду В.Г. Смотрицький, розглянувши з багатьма перенесеннями питання по суті за ініційованим Каспруком позовом, після виснажливих судових дебатів не міг не визнати факт незаконної реєстрації чернівецької землі на неіснуючу територіальну громаду області в особі облради Івана Мунтяна. Щоправда, позов міськради про скасування такої реєстрації не задовольнив. На думку судді, міськрада позивалася не до того позивача, а тому незаконну реєстрацію скасувати наразі неможливо.

Суть питання

Для того, щоб земельний спір між Каспруком і Мунтяном став зрозумілим навіть Анатолію Чесанову, розберемо спочатку «матчасть».
Візьмемо абстрактну земельну ділянку на території Чернівців. Вона може бути державної форми власності (власник – держава), комунальної (власник – територіальна громада міста) або приватної (власник – юридична чи фізична особа).
До моменту приходу до влади Віталія Михайлішина та його команди, багатьма земельними ділянками державної власності на території Чернівців від імені держави розпоряджалася Чернівецька міська рада. Так зазначено у державних актах на землю. (Так зазначає, до речі, чинний досі державний акт та усі інші правовстановлюючі документи на 320 га сільгоспугідь в межах міста, у Садгорі, переданих Чернівецькою міськрадою у користування юрособам Національної академії аграрних наук. Але – це окрема надзвичайно цікава історія).
1 січня 2013 року вступив у дію закон про остаточне розмежування земель комунальної і державної власності. Земельні ділянки, закріплені на праві постійного користування за комунальними об’єктами (підприємствами, установами ect), стали також комунальними. (див. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»).
Від держави право власності на ці землі перейшло територіальній громаді, в адміністративних межах якої ділянки знаходяться.
Тож з 1 січня 2013 року земельна ділянка у 5 га під комунальною установою «Лікарня швидкої медичної допомоги», що на Фастівській, стала комунальною, як і усі інші земельні ділянки під усіма комунальними медичними закладами у м. Чернівці, включаючи обласну психіатричну лікарню на вул. Мусоргського, 2 (про неї – окремо перегодом).
В силу закону, статус власника цих ділянок набула територіальна громада м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради. (Нагадаю, що на той момент Чернівецька міськрада вже була розпорядником таких ділянок у відповідності до закону та державних актів на землю).
Михайлішин, як керівник міста станом на 1 січня 2013, повинен був одразу розпочати оформлення власності на передані законом земельні ділянки за територіальною громадою Чернівців. Принаймні, він зобов’язаний був не допустити з ними беззаконня і стати на захист Конституції і майнових прав територіальної громади свого рідного міста.
Але у Будинку з левами, де засідає ОДА і облрада, думали інакше. Не для того знімали Федорука і ставили Михайлішина, щоб віддати територіальній громаді Чернівців сотні гектарів безцінної землі у власність, а чернівецькій Ратуші – право нею розпоряджатися. Маріонеточний Михайлішин якнайкраще підходив на роль виконавця чужої волі. Він і справді преспокійно дозволив обласній раді творити беззаконня з комунальною землею Чернівців, зрадивши інтереси міста та його територіальну громаду.
Саме у цей час Чернівецька обласна рада, очолювана Михайло Гайничеру, розпочинає масову перереєстрацію на себе комунального майна, у тому числі земельних ділянок – не лише у Чернівцях, а й у всій області. З ще більшим розмахом цю справу продовжили депутати наступного скликання під керівництвом Івана Мунтяна. Для цього Чернівецька облрада чинить нечуване за нахабністю порушення Конституції України – своїми рішеннями вводить у правове поле держави особу, неіснуючу ані де-факто, ані де-юре, а саме – територіальну громаду міст, сіл, селищ Чернівецької області.
На цього вигаданого (цікаво таки дізнатися, ким саме вигаданого) фантома депутати облради змушують державних реєстраторів у Державному реєстрі речових прав та у Державному земельному кадастрі фальсифікувати відомості про власника комунального майна – будівель та земельних ділянок.
Так у державних реєстрах з мовчазної згоди прокуратури з’являється неіснуюча територіальна громада області. Напряму причетні до цієї антиконституційної афери «видатні» юристи облради різних часів – Борис Руснак та Ярослав Курко.
В особі цього фантома Чернівецька обласна рада призначає себе власником сотень будівель і тисяч гектарів комунальної землі краю, яку моментально запускає в незаконні оборудки з відчуженням і зміною цільового призначення.
Схему земельного дерибану величезного масштабу з мільйонними баришами облраді круто поламав Каспрук.
За це і поплатився посадою.
А його у Будинку з левами попереджали і пропонували мир і посаду взамін зради інтересів Чернівців…

На фото: витяг з державних реєстрів, де за рішеннями облрадівських депутатів власником землі міської тергромади Чернівців зазначена фантомна територіальна громада міст, сіл, селищ області в особі Чернівецької облради. Проти цього беззаконня і виступав Каспрук.

Частина ІІ. Продажність юристів

В усій історії з незаконним привласненням Чернівецькою облрадою комунальних земель Чернівців (а облрада безкарно грабує тергромади в кожному районі області, включаючи ОТГ), у всій цій історії найбільше вражає безчесність юристів.
Є, звичайно, винятки. Але вони тільки підтверджують загальне правило: наші юристи – невігласи, у яких цілковито відсутня професійна честь.
Лікар, який пройшов повз людину у стражданнях і не надав допомогу, – це безчесний лікар. Журналіст, який свідомо збрехав, – безчесний журналіст. Правоохоронець, який навіть не спробував зупинити правопорушника, – безчесний правоохоронець.
Юрист, який преспокійно споглядає на порушення Конституції України та законів його держави, – це безчесний юрист.

Галюцинація як суб’єкт юриспруденції

У виконавчих структурах і в депутатському корпусі Чернівецької облради нинішнього VII скликання, де головою Іван Мунтян, юристів не бракує. Усі вони не тільки схвалюють порушення законів. Вони самі порушують закони України, коли ухвалюють протиправні рішення, самовільно призначаючи себе власником і розпорядником земельних ділянок комунальної власності, які їм не належать.
Не бракувало юристів і при Іванові Шилепницькому, коли облрада як юрособа незаконно розпочала загрібати собі у власність будівлі комунальних закладів обласного підпорядкування всієї Буковини.
Стартувала ця афера 3 квітня 2000 року. Того дня у Державному обласному бюро технічної інвентаризації будівлі Чернівецької обласної психіатричної лікарні (це дуже символічно!) зареєстрували як власність неіснуючої територіальної громади області в особі Чернівецької обласної ради.
Хоча усі попередні первинні рішення виконкомів місцевих рад чітко вказували, що будівлі комунальних закладів є спільною власністю територіальних громад краю, як того і вимагав закон. Проте їх власником стала вигадана громада області.
Словом, ситуація у дусі класичної психіатрії, коли хвороблива свідомість починає вважати реальністю свої галюцинації.
Але ж для того і існують юристи, щоб виправляти юридичні помилки і приводити правопорушників до тями. Проте ніхто з юристів не оскаржив дії облради та державних реєстраторів, які порушували конституційні засади країни.
Тож з 2000 року привид територіальної громади області починає блукати усіма документами на обласне комунальне нерухоме майно. (За аналогією, в районах області комунальне майно районного підпорядкування реєструють на таку саму неіснуючу територіальну громаду районів в особі райрад, що спричинило зараз також безліч земельних конфліктів).
Фантомна громада з обласною радою стають незаконними власниками будівель обласних закладів культури і медицини. Самі по собі ці будівлі не є цінним надбанням. Але за ними на праві постійного користування закріплені великі земельні ділянки. Особливо великі – під лікувальними і оздоровчими установами.

Чого не може зрозуміти Чесанов

Земля під комунальним майном, яке через реєстраційні махінації опинилося в руках облради, залишалася державною власністю до 1 січня 2013 року, поки не набрав чинності закон про остаточне розмежування земель державної і комунальної власності.
До цього часу Чернівецька обласна рада не наважувалася зіграти з державою у протизаконний трансфер зі зміною власника землі за майном. Адже ст. 30 старого Земельного Кодексу і ст. 120 у новій редакції ЗКУ це дозволяли законним набувачам будівель. До того ж сама по собі облрада як юрособа не наділена правом землеволодіння. Виступаючи за ч. 3 ст. 86 ЗКУ суб’єктом права спільної власності тергромад, облрада може бути лише розпорядником комунальних земель, але тільки тих, які рішеннями тергромад сформовані як спільна часткова власність у відповідності до вимог закону. А таких земельних ділянок в області не існує – спільне землеволодіння не має жодна територіальна громада краю.
Тож заїкнутися державі про свої претензії на земельні ділянки під комунальним майном облрада не сміла.
А от грабувати територіальні громади керівництво і депутати Чернівецької обласної ради VI, а потім і нинішнього VII скликання взялися з азартом!
Починаючи з 2013 року Чернівецька обласна рада, як мовиться, пачками починає ухвалювати рішення про реєстрацію за нею, як за представником примарної територіальної громади області, земельних комунальних ділянок. До цієї афери підключилася навіть Чернівецька ОДА. Її голова Олександр Фищук (депутат облради від БПП) підписав кілька розпоряджень на користь облради про припинення землекористування окремими держустановами і призупинення дії державних актів на землі під об’єктами комунальної власності.
Колесо фортуни закрутилося для облради на усі оберти, не зустрічаючи від чернівецьких юристів найменшого опору. Більше того, юристи зіграли у цій афері провідну роль. Головне управління юстиції (керівник – В’ячеслав Хохуляк) проводить в Державному реєстрі речових прав реєстрацію земельних ділянок під обласними комунальними закладами за усе тою ж неіснуючою тергромадою області в особі Чернівецької облради. Юристи Головного управління Держгеокадастру (керівник Юрій Ватаманюк) незаконно реєструють за вигаданим фантомом земельні ділянки у іншому обов’язковому державному реєстрі – Земельному кадастрі.
Наступним кроком облрада, нехтуючи генпланом Чернівців, змінює цільове призначення окремих земельних ділянок (зрозуміло – під забудову), і навіть запускає їх у процес відчуження на користь приватних осіб.

То чи ходять дерева, пане Герман?

Фраєра, як відомо, згубила жадоба. Облраду – також. Вона могла б і далі чинити свої земельні афери, непомітні для прокуратури області.
Але депутатам під керівництвом Івана Мунтяна вже мало було земельних ділянок під будівлями – вони вирішили захопити землю під садами, визнавши одним із своїх рішень нерухомим майном… дерева.
І тут у ситуацію втрутилися журналісти (див. посилання на газету «Урядовий кур’єр»).

На захист Чернівців, законів України і принципів місцевого самоврядування став нардеп Микола Федорук, керівник профільного комітету Верховної ради з питань місцевого самоврядування.
Мер Чернівців Олексій Каспрук подав судовий позов проти незаконних рішень облради.
Вищий господарський суд України 15 серпня 2017 року у справі № 910/192113/16 цілковито визнав правоту Каспрука і погодився з усіма аргументами про порушення Чернівецькою облрадою Конституції і законів України, викладених у позовній заяві юристами міськради Миколою Юзьківим та Олександром Баланецьким.
Олексій Каспрук створив правовий прецедент для всієї країни, давши можливість територіальним громадам відстоювати свої законні права. (Вичерпні відповіді на усі питання по земельним аферам працівників та депутатів Чернівецької облради – у рішенні Вищого господарського суду, яке буде додано окремою публікацією).

Чесно кажучи, можна зрозуміти голову облради Івана Мунтяна і голову її земельної комісії Віталія Усика, які отримали можливість розпоряджатися безцінним ресурсом і до яких одразу утворилися черги на поклон для домовленостей. Можна зрозуміти тих депутатів і депутаток, що увійшли в облраду для масовки у ролі безголосого «пектину», голосуючи на засіданнях комісій і у сесійній залі за протизаконні рішення, бо так їм наказали голови фракцій.
(До слова, дивовижно, як одностайно в облраді порушували Конституцію одразу чотири голови ОДА різних часів і різних партій, що увійшли до депутатського корпусу).

Але неможливо зрозуміти депутатів Чернівецької міськради, які присягали служити територіальній громаді міста і захищати її інтереси.
Вже маючи на руках рішення вищої судової інстанції на користь Чернівців, активний депутат міськради багатьох скликань, член фракції «Рідне місто» Анатолій Чесанов прилюдно стверджував, що рішення Вищого господарського суду не має ніякої юридичної сили, а отже облрада має право грабувати Чернівці.
Знаючи про порушення законів облрадою, мовчали голови постійних комісій міськради: Юлія Сафтенко (голова комісії із законності) та Володимир Бешлей (земельна комісія).
Аж так «захищав» інтереси своєї рідної Садгори Юрій Бурега, що боявся сказати слово проти привласнення облрадою (а там творять чудеса якраз його однопартійці) баронського саду на 20 га під обласним геріатричним пансіонатом.
Гаразд, Сафтенко з Бешлеєм і Бурегою – не юристи.
Але де була, питається, увесь цей час не просто юрист, а юрист-науковець національного рівня Наталія Якимчук, яка балотувалася у мери Чернівців, пройшла у міськраду і яка могла би припинити земельні афери на рахунок «раз» просто у сімейному колі, не виходячи з дому?
В якій, питається, прострації досі перебувають керівники Головного управління юстиції? Де голос на захист закону юристів хваленого юридичного факультету ЧНУ?
Варто було б, звичайно, спитати і прокуратуру. Але судячи з відповідей на мої інформаційні запити, юристів там немає – є лише володарі дипломів юридичних вишів.

Конституція – ніщо, вказівка начальника – закон

Чернівці – не єдині, кого продовжує, причому успішно, грабувати обласна рада. Школа-інтернат у глибоцькому Карапчеві, дитячі санаторії у Щербинцях і Жадовій, дитячий пансіонат у Банилові-Підгірному – ось невеличкий перелік земельних ділянок, на які теж всілися обласні депутати за відомою протизаконною схемою.
Що цікаво, цю схему привласнення земель тергромад через незаконну реєстрацію зараз успішно застосовують ОТГ, переписуючи на себе земельні ділянки сільгосппризначення, передані урядом з державної у комунальну власність і у розпорядження чомусь саме і тільки об’єднаним громадам.
Видатний юрист зі світовим ім’ям Євген Ерліх, яким пишаються Чернівці і ЧНУ, де він працював на юридичному факультеті на зламі 19-20 століть і навіть був ректором нашого університету, розкрив у своїх працях суть так званого живого (мовчазного) права міст і сіл в контексті правового устрою будь-якої країни. Вони, міста і села, є основою держави, сталою на віки, а не штучно створені адміністративні одиниці типу районів, областей, повітів, гмін, ОТГ, федеральних земель, штатів, жудеців тощо, які сьогодні такі – а завтра інші, сьогодні є – а завтра їх може взагалі не бути.
Юристи ЧНУ останнім часом говорять про Ерліха багато гарних слів. Але якби видатний юрист побачив, що творять його колеги і випускники чернівецького юрфаку з правом взагалі і з живим правом тергромад, він би помер заново від розпачу.
На юридичному факультеті ЧНУ, справді, добре було б провести окрему наукову конференцію з розглядом зазначених проблем. І заодно дати відповідь на питання на прикладі юристів облради та юрисконсультів обласних лікарень: що робити з юристами, які служать не закону, а прислуговують своєму начальству, йдучи заради посади і грошей на свідоме порушення Конституції держави?

Світлана Ісаченко
(матеріал з персональної сторінки у Facebook)

(Далі буде)

Дехто вважає, що цей матеріал має політичний підтекст і не заслуговує на серйозну увагу. Звісно, цікаво було б почути і думку з цього приводу представників обласної ради…

fakty.cv.ua

***

***

***

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ