Депутат обласної ради і волонтер Ольга Кобевко публічно пояснила, що для неї насправді страх – в контексті позову до суду від трьох активістів (у т.ч. колег-депутатів, і один, Руслан Тулик, за словами Ольги, діючий член Партії регіонів), які намагаються довести, що Ольга Петрівна, за їх словами, брехливо називає людей образливми словами…
Ольга Кобевко зазначає, що вони її намагались лякати судами, але у неї після років волонтерства і поїздок в зону АТО, у неї інше розуміння страху. А їй акцентують увагу, що за волонтерство – «лише респект! А от за те, що Ви брехливо називаєте людей огидними, мерзенними і неприпустимими епітетами – «сепаратисти і фашисти» ніхто терпіти не буде, сьогодні в Україні такого не повинно бути»… Крапку над «і» має поставити суд.
Ось ця публічна «перепалка».
Ольга Кобевко (депутат обласної ради, волонтер):
«Ці три особи подали на мене до суду, за те, що я їх “образила”.
Вони всіляко лякали мене цими судами, але так і не зрозуміли, що після 3 років поїздок в АТО у мене змінились цінності і в мене інше відчуття страху!
Бо страх для мене це:
– коли ще притомний з множинними ранами стогне в тебе на руках, а ти боїшся, що не встигнеш.
– це, очі матері, коли ти привозиш їй загиблого сина.
– це, ночі під вибухами і смс сину, і боязнь того, що не встигнеш відправити…
– це, коли на цвинтарі біля Героя розплачешся, і боїшся, що його родина побачить, адже обіцяла їм в підтримку триматись.
– це, коли закритий блокпост, а тебе не пускають, бо там мінометний обстріл дороги, а ти боїшся , що хлопці чекають на перехресті, як і домовлялись.
– це, коли рідні на війні, а звязок обірвався, і звіт по градам дають саме по цій ділянці.
– це, коли в моргу ти єдина, хто мусить іти на пізнання, боїшся потім, що помилилась, адже гради страшні.
– це, коли чуєш: “у мене син народився, я його ще не бачив. Ти повернешся з АТО, то обійми його замість мене, бо в мене ще сепари небиті, мені ще не час додому!”
Бог не пробачає страх, в боротьбі за праду!!!
Тому ваші підступні дії – троє проти жінки, мене точно не лякають)».
Дмитро Павел (депутат обласної ради, один з трьох згаданих «осіб»):
«Шановна Ольга Петрівна, Ви як політик намагаєтесь змістити акценти:
1.Ми судимось НЕ через Вашу волонтерську діяльність а через вашу ПОЛІТИЧНУ брехню, а саме через Ваші звинувачення у фашизмі та сепаратизмі а це тяжкі злочини і в суді ви змушені будете підтвердити, так, підтвердити свої слова, не більше, лише те, що, як ДЕПУТАТ заявили – ПІДТВЕРДИТИ.
2.Зловивши Вас на конкретній брехні, ви намагаєтесь включити «ображену жінку», подати всім, що троє чоловіків намагаються образити бідну жінку. АЛЕ це не так, як жінка, сподіваюсь, ви цікаві іншим, ми Вас сприймаємо, як забрехавшуюся депутата, якого загнала в КУТ своя брехня.
3. Позов до суду не є кримінальним! ми в цивільний, а точніше в цивілізований спосіб доведемо «іменем України», що Ви – брехуха, ось і все, Вам НЕ світить тюрма, ми НЕ вимагаємо грошових компенсацій, просто процес, який доведе, що Ви – звичайна брехуха.
Підсумовуючи: за Вашу волонтерську діяльність, як і за волонтерську діяльність Олкександра Болтунова, який теж з Вами судиться – лише респект! А от за те, що Ви брехливо називаєте людей огидними, мерзенними і неприпустимими епітетами – «сепаратисти і фашисти» ніхто терпіти не буде, сьогодні в Україні такого не повинно бути. От і буде депутат, підкреслюю, депутат Кобевко оголошена брехухою».
***
***
***
