Радник мера Чернівців Ірина Карімова відреагувала на публічні запитання про деталі єврокредиту, який міська влада активно лобіює (під гарантії громади) для придбання нових тролейбусів.
Цей проект неоднозначно сприймається чернівчанами, якби прихильні до влади ЗМІ не переконували у 
тому, що йдеться про незаперечний суцільний позитив і що жодних сумнівів бути не може.
На жаль, пропагуючи цей проект, і мер, і інші причетні до процесу більше говорили про нього «політично», «загалом». Коли йдеться про такі великі кредити, які збираються брати під гарантії всіх чернівчан, на нашу думку, влада зобов’язана не просто розмістити всю інформацію на офіційному сайті міськради, а фахово «розжувати» всі деталі настільки, щоби це все могли зрозуміти пересічні громадяни, під чиї гарантії збираються взяти чималу суму в євро…
Багато разів на публічні запитання автора цих рядків щодо деталей цього та інших єврокредитів, ні міський голова Олексій Каспрук, ні його підлеглі відповідали не по суті, а некоректними звинуваченнями. Лише нещодавно Олексій Павлович, після декількох образливих звинувачень, нарешті, «навів» на деякі відповіді по суті, порадивши знайти їх у сюжетах телеканалу «Чернівецький промінь». Після чого ми розмістили на fakty.cv.ua матеріал про «тролейбусний єврокредит», відкривши ті деталі, які вдалося знайти за підказкою мера Олексія Каспрука та допомогою депутата міськради Юрія Буреги.
А 6.01.17 на публічне обговорення єврокредиту (на базі згаданого матеріалу) відреагувала радник міського голови Ірина Карімова, за що, звісно, велике спасибі. Як і обіцяла у дискусії на Facebook, вона надіслала свої пояснення до цієї ситуації, зауваживши: «не є експертом у цих питаннях, тому нефахово, але відповім».
На жаль, Ірина Ігорівна відповіла не лише по суті єврокредитної проблематики, а й перейшла на особистості, як кажуть. Відповідно, в дужках червоним кольором буду вписувати і свої зауваження або уточнюючи запитання. Також підтримую пропозицією Ірини Ігорівни щодо продовження публічної дискусії навколо цього та інших єврокредитів, в доцільності яких є певні сумніви.
Ірина Карімова:
Відкрита відповідь запеклому противнику єврокредитів Георгію Мазурашу
Спробую відповісти запеклому противнику єврокредитів Георгію Мазурашу за пунктами його «звинувачень-роздумів».
(1. п. Ірино, я не є запеклим противником єврокредитів, а лише запитую про важливі деталі – для себе та читачів сайту, зокрема, для тих, які також сумніваються у безальтернативності та доцільності єврокредитного вирішення тих чи інших проблем міста. І у т.ч. від Ваших, мера та інших посадовців відповідей та позитивності відкритих деталей по суті залежить, чи перетворяться скептики з противників на прихильників єврокредитів)
По-перше «про важкі і сумнівні умови єврокредиту на придбання нових тролейбусів, які приховує, не дуже хоче відкривати міська влада».
З цього приводу повідомляю, що проект модернізації електротранспорту у Чернівцях реалізується в рамках урядової програми «Міський громадський транспорт в Україні», який впроваджується в Україні за участі ЄБРР. Інформація про цей проект, його умови у вільному доступі є на сайті Міністерства інфраструктури України: http://mtu.gov.ua/news/27947.html. За цим проектом, Європейський інвестиційний банк надасть 200 млн. євро на удосконалення інфраструктури громадського транспорту в 20-ти містах України. Відповідну угоду 11 листопада 2016 року в Будинку Уряду України підписали Міністр інфраструктури України Володимир Омелян та Віце-президент Європейського інвестиційного банку Вазіл Гудак в присутності Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та інших членів Уряду. Все відкрито і ніхто нічого не приховував.
(2. п. Ірино, мова не про ці загальновідомі речі, про які повідомлялось і на нашому сайті fakty.cv.ua, а про важливі деталі, відповідей щодо яких ніяк не вдавалось отримати у публічних дискусіях. Сподіваюсь, за Вашою допомогою, нарешті,доберемось до всіх потрібних відповідей)
Кредити містам надаються під державні і місцеві гарантії. Передбачається, що під місцеві гарантії за кредитні кошти міста придбають 603 тролейбуси. Жодне з 20-ти українських міст, окрім Чернівців, на сьогодні від участі у цій програмі не відмовилося. І це при тому, що у всіх містах така ж ситуація, є немалі залишки власних коштів, які утворилися завдяки децентралізації. Тобто, за логікою Георгія Мазурашу і депутатів –противників єврокредиту, в інших містах України рахувати не вміють, усі недолугі, одні ми тут у Чернівцях розумні. З такою позицією Чернівці можуть увійти тепер в історію як єдине місто, що відмовилося від співпраці з ЄБРР. Що таке ЄБРР, Георгію Мазурашу, почитай хоча б Вікіпедію, а щоб веселіше було і більш наближено до місцевої ситуації, то є і така думка: http://42.cv.ua/u_ratushi/169-troleybusna-viyna-modernizatory-konservatory-i-paranoya.html
(3. п. Ірино, я з повагою ставлюсь до права кожного на свою позицію! І історія ЄБРР мене не цікавить в контексті цих єврокредитів, а цікавить їх реальна доцільність і вигідність для нашого міста. Якщо «всі беруть кредити», для мене це не є приводом сліпо довірятися владі і підтримувати відповідні пропозицію зайти і нам у такі ж кредити… Якби ці кредити збирались брати не під гарантії всіх чернівчан, а під персональні майнові гарантії Ваші, мера, авторів матеріалів на підтримку єврокредитів та інших прихильників цих проектів, які готові були би, наприклад, закласти власне майно в якості гарантії, можна було би не цікавитися деталями, а просто спостерігати за процесом і вболівати за позитивну розв’язку)
З приводу не розкриття та приховування умов кредиту. Якщо хтось весь свій час витрачає на зайняття і пропаганду спорту, то йому, мабуть, важко помітити, що відбувається в інших сферах довкола. Незрозуміло лише, чому у цій ситуації спортивний журналіст Георгій Мазурашу береться робити експертну оцінку ситуації з єврокредитами, а не аналізує спортивні перспективи України і Чернівців.
(4. п. Ірино, Ви впевнені, що я, як спортивний журналіст, не аналізую спортивні перспективи України і Чернівців?!:) Розчарую Вас – хоч Ви, може, й не знаєте, бо менше цим цікавитесь, але я беру участь у відповідних публічних дискусіях і багато років роблю публічні конкретні пропозиції щодо змін, які вважаю необхідними для покращення справ у рідній сфері фізичної культури і спорту! А про єврокредити я запитую не як спортивний журналіст, а як свідомий мешканець міста, під чиї гарантії у т.ч. збираються брати великі кредити…)
Спеціально для Георгія Мазурашу повідомляю, що вся співпраця міста Чернівці з ЄББР є відритою і публічною. 5 травня ц.р. міський голова Олексій Каспрук, директор КП «Чернівецьке тролейбусне управління» Іван Іванічек та старший банкір ЄБРР Денис Гайовий у присутності ЗМІ підписали угоду про наміри щодо підготовки кредитного фінансування цього проекту, де було повідомлено про умови цього кредитування: chernivtsy.eu/…/chernivtsi-otrymayut-vid-yebrr-kredyt-na-onovlennya-trolejbusnogo-parku-84032.html
(5. у цьому посиланні чомусь не вистачало декількох літер, але потрібний матеріал за цією «наводкою» через пошукову систему знайти вдалося: http://chernivtsy.eu/portal/4/chernivtsi-otrymayut-vid-yebrr-kredyt-na-onovlennya-trolejbusnogo-parku-84032.html)
Міський голова з травня місяця десятки разів на прес-конференціях, під час теле- та радіоефірів інформував громаду про хід підготовки цієї кредитної угоди, а також врешті-решт про прийняте рішення ради директорів ЄБРР у Лондоні щодо підтримки проекту.
Умови кредитної угоди однакові для всіх міст України, кредитна ставка становить від 4 до 7% і залежить від кредитного рейтингу міста. Всі решта умов кредитування типові.
(6. Можете уточнити, від чого конкретно залежить це коливання 4-7%, хто і як підраховує той рейтинг, що треба зробити для того, аби відсоток ставки опустили до 4, коли це зниження ставки може відбутися, наскільки реально ми можемо на це розраховувати?..)
Проект презентували журналістам, в режимі он-лайн членам виконкому та депутатам, депутатам було розіслано опис проекту, презентацію, детальний перелік умов кредитної угоди, кожен бажаючий міг поспілкуватися з представником ЄБРР, з’ясувати усі спірні моменти. Всі умови «таємної» кредитної угоди затверджуються рішенням міської ради, тобто містяться в проекті рішення міської ради, є у відкритому доступі на сайті міської ради і з ними може ознайомитися кожен чернівчанин: https://drive.google.com/file/d/0B1lfAXitIyt5Zmh3bHI1eXRTbVE/view. Для цього необов’язково бути журналістом, варто мати лише бажання почути. Звичайно, навряд чи бажання знати ці деталі має той, для кого єдиним джерелом інформації є «Чернівецький промінь» чи «Чернівці Таймс». Там можна почути лише про жахливий «кредитний зашморг на шиї наших дітей» та «боргову яму», в яку тягне місто Каспрук. Мери решта 19 українських міст, серед яких Львів, Вінниця, Одеса, Луцьк, Франківськ, Харків, Суми, Чернігів, які прийняли таке ж рішення, до уваги не беруться.
(7. п. Ірино, велике прохання Ваші фантазії не видавати за реальності мого життя:) З повагою ставлячись до інших інформаційних проектів та колег-журналістів, зауважу, що Ви абсолютно брехливо натякнули, ніби для мене єдиним джерелом є «Чернівецький промінь» чи «Чернівці Таймс» (чи, може, Ви щось інше мали на увазі?!). Якщо на сторінку «ЧП» на youtube заходжу більш-менш регулярно, бо вони доволі активно розміщують там різні інформативні матеріали та інтерв’ю, то на «ЧТ» я за всю історію цього проекту заходив лічені рази. Навіть на сайт рідного «МБ» я тепер заходжу рідко, бо вони, на жаль, доволі однобічні і, на мою думку, надто стараються підтримати владу, замість того, щоби просто надавати людям інформацію та можливість робити свої висновки. А ось на сторінки телеканалів (не лише «ЧП») заходжу частіше, бо там можна не просто прочитати «нав’язування позиції» (як у ярих прихильників або противників влади), а побачити якісь події, пряму мову і т.п.)
Друге, про сам проект модернізації електротранспорту Чернівців. На його реалізацію пропонується взяти 8 млн. євро кредиту, що дозволить отримати від Фонду SSF ще й 1 млн. євро гранту (якщо до 22 грудня питання гранту було вирішено, то тепер завдяки феєричним заявам депутатів, питання стає проблематичним, у гранті нам можуть відмовити, оскільки він не є обов’язковою умовою кредиту і надається не всім містам. Тобто сумніви чернівецьких обранців уже зараз можуть коштувати громаді міста понад 30 млн. грн.). Співфінансування міського бюджету становить 0,5 тис. євро.
(8. Вірно розумію, що цей грантовий 1 мільйон поки що під великим питанням, хоча його активно використовують, як важливий аргумент за єврокредит?.. Цей 1 млн. прямо у наведених Вами документах був з приміткою * («якщо…»), але тепер ви, так розумію, звинувачуєте депутатів-противників кредиту в тому, що через них цей грант можуть не дати, так? До слова, за посиланням вище, на початковій стадії розмов про цей кредит, мова йшла про грант до 1,5 млн. Чому потім цифра змінилась на «до 1 млн.»? І чому в публічних поясненнях, переконуючи у незаперечній позитивності цього єврокредиту, фігурувало, як правило, не «до 1 млн.», а просто 1 млн. гранту?..)
На що спрямовуються ці кошти? На придбання нових низько-підлогових тролейбусів та запчастин до них – 8,4 млн. євро, модернізацію депо та закупівлю ремонтного обладнання – 0,6 млн. євро. Внесок міста у розмірі 0,5 млн. євро пропонується спрямувати на ремонт тролейбусних ліній, ремонт та модернізацію депо. Ні з коштів кредиту, ні з коштів гранту, ні з коштів міського бюджету не передбачається платити сотні тисяч євро якимось консультантам, про які заявляють депутати Чесанов та Олевич. Це повна маячня, з якої щиро посміялися представники ЄББР. А от що вони подумали про рівень чернівецьких депутатів, які роблять такі заяви, залишається, як кажуть, за кадром. Європейському іміджу Чернівців це однозначно не додало. Хоча у проекті передбачено 25 тис. євро на юридичний супровід.
(9. Спасибі за це уточнення, це теж одне з питань, на яке хотілось отримати відповідь. Тим більше, враховуючи певний ажіотаж та резонанс навколо цієї теми)
Тролейбуси купуються на відкритому міжнародному тендері, який проводиться за правилами ЄБРР. Сума тендеру на придбання тролейбусів – 8,4 млн. євро. Технічні завдання тендеру прописує наше ЧТУ з допомогою фахівців ЄБРР. Тобто, які технічні характеристики матимуть тролейбуси, визначаємо ми в Чернівцях, а звідси відповідно випливає скільки їх буде і яка їх ціна. Звичайно, тролейбуси з посиленою рамою, з кондиціонерами коштують дорожче, ніж тролейбуси типової комплектації. А може ми хочемо кілька гібридів купити, щоб забезпечити тролейбусний маршрут від Гравітону до Проспекту – Південно-Кільцевою через вулицю Винниченка доки там мільярди знайдуться на нову транспортну розв’язку та продовження Проспекту? Тому зараз ніхто точно не може сказати скільки буде тролейбусів 40, 50, 60 чи 30 і яка буде їх ціна. Порівнювати, Георгію, ціни тролейбусів, придбаних у 2015 році Дніпропетровськом, не доречно – тролейбуси можуть бути інші, ціна може бути вищою чи нижчою, залежно від марки виробника та комплектації.
(10. Ви, п. Ірино, не чули ті виступи мера, коли Олексій Павлович говорив про 50 тролейбусів? Ви вважаєте Ваше зауваження про недоречність порівнянь з Дніпропетровськом «істиною в останній інстанції»?:) А нічого, що там інформація про найкращі пропозиції з Дніпровського тендеру? І, напевно, за рік-півтори навряд чи сильно змінився ринок виробників тролейбусів та ціни в євро, чи не так?.. Напевно, можна розповідати громаді і про попередні плани щодо характеристик тролейбусів, які хотілось би взяти, щодо цін на них, чи ні?..)
Які умови кредиту? Строк кредиту – 12 років; пільговий період, впродовж якого не потрібно повертати тіло кредиту – 2 роки; одноразова комісія – 1,0% (сплачується один раз на момент набуття чинності кредитного договору); комісія за резервування коштів – 0,5% на рік на суму невиданих коштів кредиту; сплата відсотків – кожні шість місяців, відсоткова ставка – 6-місячна ставка Euribor + Маржа; Маржа Кредит ЄБРР – 7.00% на рік з можливістю зниження в залежності від кредитного рейтингу міста та досягнення позичальником показників фінансових коефіцієнтів, що задовольняють банк, але не нижче від 4,00%; комісія за дострокове погашення – 1%, відсоткова ставка за невчасне виконання зобов’язань -2% на рік на додаток до Маржі та вартості фінансування простроченого зобов’язання. Графік погашення – 20 рівних платежів кожні шість місяців після завершення періоду дії зобов’язань щодо надання коштів, мінімальна сума однієї вибірки коштів – EUR 300,000, за виключенням останньої виплати.
(11. п. Ірино, поясніть, якщо можете, що означає «6-місячна ставка Euribor + Маржа», тобто скільки становитиме ця сума від 8 млн. євро на прикладі декількох конкретних виплат. Може, такі деталі «розжували» би фахівці на сайті міськради – до сприйняття і розуміння пересічними мешканцями міста – не фахівцями?..)
Таким чином, погашати тіло кредиту ми починаємо через 2 роки. 7% сплачуємо лише на вибрану суму, на залишок невибраних коштів платимо тільки 0,5% у рік. Тобто маємо час обрати саме ті тролейбуси, які потребуємо. Можемо також достроково повернути кредит, сплативши лише 1% від суми. Звичайно, кредит не може бути безкоштовним, але умови кредиту ЄБРР є дуже лояльними і серед бізнесменів черга би вистроїлася за такими кредитними грошима.
(12. Напевно, прогнозована Вами черга серед бізнесменів за «таким кредитом» була б зумовлена бажанням останніх заробити, взявши такий кредит, правда? Чернівці скільки прогнозовано зароблять за наслідками цього кредиту, поверх тіла кредиту та відсотків? Є відповідні розрахунки, бізнес-план і т.п.? Можна це десь побачити теж у відкритому доступі?)
Хтось може запропонувати Чернівцям кошти на більш вигідних умовах? Навряд чи. Якщо хтось знає більш ефективні проекти, пропонуйте.
Чи говорили з виробниками тролейбусів про можливе придбання у розстрочку? Говорили, до підписання угоди з ЄБРР. Так, вони готові зробити такі поставки на умовах лізингу. До речі, ТОВ «Богдан-Лізинг» спільно з ДП «Автоскладальний завод №1» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (м. Луцьк) поставили першу партію тролейбусів Богдан Т601 в м. Луганськ згідно договору фінансового лізингу з МКП «Луганськелектротранс» ще у 2010 році. Харків також має досвід закупівлі 90 тролейбусів і 10 трамваїв у лізинг, досвід негативний. Умови лізингу набагато гірші, ніж умови кредитної угоди ЄБРР. До речі, директор корпорації «Богдан», випадково зіткнувся у стінах мерії з помічником депутата ВО «Свобода» Веніаміном Юдицьким, вислухав його вогняну промову із згадуванням Обами, Путіна і всіх іноземних розвідок, був трохи шокований. Може саме тому пропозиція про організацію крупно вузлової зборки машин на базі ЧТУ його не зацікавила, як малоперспективна. Звичайно, справа не в Юдицькому, а в економічній недоцільності для виробників тролейбусів цього проекту у Чернівцях, оскільки у них залишаються незайнятими власні виробничі потужності. Хоча з часом, із збільшенням попиту на електротранспорт, до цього питання можна буде повернутися, якщо наше ЧТУ матиме сучасну технічно-ремонтну базу. Оновлення цієї бази передбачено кредитним проектом.
(13. п. Ірино, після інформації про те, що говорили про можливе придбання у розстрочку та про те, що вже є такі приклади і в Україні, вже готувався віртуально «аплодувати стоячи» – в надії, що дискусія може повернутися саме в цей бік і ми зможемо придбати необхідні нові тролейбуси, не сплачуючи такі немалі відсотки в євро тому європейському банку. Але… Поясніть, будь ласка, якщо можете, або попросіть це зробити, можливо, більш компетентних у цій справі колег – що означає, що досвід придбання тих тролейбусів іншими містами в розстрочку – негативний?! Якомога доступніше, не загальними словами…)
Чому не можемо поступово оновляти тролейбусний парк за рахунок власних коштів, шляхом закупівлі вживаних тролейбусів? Можемо, але це шлях не до розвитку, а до повільного знищення ЧТУ. У 80-ті роки на маршрути в Чернівцях виходило щодня 120-130 тролейбусів. Сьогодні в ЧТУ залишилося 73 тролейбуси, з яких лише 17 молодші 25-35 років. У цьому, 2017 році, списанню підлягає понад 50 машин. Тобто це машини, які не можна вже випускати на лінію без капремонту. Вартість капремонту однієї машини 600-800 тис. грн. Більшість з цих машин взагалі не підлягають капремонту. Через поламки і незадовільний стан щодня з маршрутів у депо сходить 10-12 тролейбусів. Тобто через пару місяців тролейбусне управління взагалі не буде мати чим закрити маршрути, навіть з довжелезним інтервалом руху. 12 вживаних тролейбусів, які придбали перед новим роком, трохи пом’якшують кризову ситуацію, але не рятують. За висновками фахівців ЧТУ, ці машини, вік яких також понад 15-20 років, зможуть відбігати чернівецькими вулицями без капремонту від 2 до 5 років. Про вартість капремонту вже сказано. Придбання лише вживаних машин не дозволить ЧТУ кардинально змінити ситуацію, поліпшити якість послуг, а отже і здобути платоспроможного пасажира.
(14. п. Ірино, не повертайте, будь ласка, тему поступового оновлення тролейбусного парку власними коштами суто в напрямку вживаної техніки! Про б/у тролейбуси особисто я згадував лише в контексті того, що мерія вже вдавалась до таких кроків. Але взагалі вів мову саме про придбання нових тролейбусів за наявні кошти, не сплачуючи таку немалу суму відсотками за єврокредит. Якщо є можливість зробити це у розстрочку – тим краще. Але чомусь завзято лобіюються саме єврокредити… Це теж викликає зайві сумніви і підозри…)
Придбання за кредитні кошти кількох десятків машин з одночасним оновленням ремонтної бази та окремих мереж, впровадженням сучасного менеджменту та нових сервісів, дозволить ЧТУ запропонувати чернівчанам нову якість послуг, зручні графіки руху. Нові тролейбуси є більш енергозаощадливими, вони рідше сходять з маршрутів, ніж вживані, потребують менше коштів на обслуговування та ремонти. Окрім того, машини з низькою підлогою завдяки скороченню часу на посадку та висадку пасажирів, є більш ефективними. Таким чином, тролейбусне управління стає конкурентоздатним, відбирає платоспроможного пасажира у автоперевізників, що автоматично знімає потребу у дублюванні тролейбусних і автобусних маршрутів, у місті поліпшується екологія, посилюється конкуренція серед перевізників і це позитивно вплине на якість та вартість проїзду у маршрутках.
(15. Ще раз прохання щодо «аргументів на користь вигідності»:) Де можна ознайомитися з фактажними звітами про діяльність тролейбусного управління, якою є тепер рентабельність, чи надає міськрада з бюджету допомогу ЧТУ, якщо так – скільки такої допомоги надали за 2016 рік, де можна побачити розрахунки, бізнес-план, в якому «намальовані» прогнозні показники прибутковості ЧТУ в контексті єврокредиту і т.п.?)
Поповнення тролейбусного парку новими машинами не знімає потребу закупівлі і вживаних тролейбусів, оскільки навіть діючі тролейбусні маршрути потребують щонайменше 100-120 машин. Для цього потрібно буде вишукувати власні кошти, оскільки на закупівлю вживаних тролейбусів кредитів не дають, або ж продовжити перемовини із муніципалітетом Бухаресту щодо отримання списаного у них електротранспорту.
Чи спроможне буде місто погашати цей «тролейбусний» кредит? Для отримання кожної муніципальної гарантії місто проходить процедуру погодження у Міністерстві фінансів, яке й робить висновок про спроможність міста розраховуватися з кредитом без негативних наслідків для фінансування основних видатків міського бюджету. Без такого висновку жодна кредитна угода підписана не буде. Окрім того, з кредитом буде розраховуватися тролейбусне управління за рахунок збільшення платоспроможного пасажиропотоку, зменшення видатків на енергоносії та ремонт рухомого складу. Безперечно, що електротранспорт виконує й соціальні функції, тому тролейбусне управління розраховує у цій ситуації на підтримку й міського бюджету, якщо тариф на його послуги для чернівчан буде скоріше соціальним, ніж економічно обґрунтованим.
(16. Про яку «конкурентність» мова, якщо йдеться про «соціальний тариф»? Це ж може «вбити» деяких або багатьох маршрутних перевізників? Може, з ними не треба боротися, а взяти в комунальні руки і цей напрям, повторити успішні «кредитні історії» таких, як, приміром, Микола Альбота, і заробляти на бюджет, на громаду, обслуговуючи комунальними підприємствами ті автобусні маршрути? Нагадаю, Альбота брав кредити, відпрацьовував їх і заробляв без бюджетних гарантій, правда?)
До 2019 року, коли розпочнеться погашення тіла кредиту, нові тролейбуси вже працюватимуть на маршрутах, що значно змінить ситуацію на транспортному ринку на користь комунального підприємства. Міська рада зможе прийняти рішення чи працювати за графіком погашення кредиту чи винайти ресурси для його дострокового погашення. А може винайдені додаткові ресурси спрямувати на закупівлю вживаних тролейбусів або ж, якщо вирішить за доцільним, знову нових машин.
Придбавши у 2017 році за бюджетні кошти ще 20-25 вживаних тролейбусів, які є менш енергоефективними, ніж нові машини, частіше сходитимуть з маршрутів через поламки і будуть більш дорожчими в обслуговуванні, кардинально змінити ситуацію на ринку транспорту не зможемо. Тролейбусне управління буде продовжувати накопичувати збитки, матиме постійну потребу у пошуку значних сум для капітального ремонту рухомого складу. Більша кількість вживаних машин буде виконувати такий же обсяг перевезень, як менша кількість нових, але якість цих послуг буде гіршою, собівартість вищою. Таким чином, поступове оновлення тролейбусного парку, де лише 20% машин підлягають ремонту, а решта – списанню, лише законсервує негативні тенденції на ринку перевезень.
(17. Дуже хочеться продовження дискусії про придбання у розстрочку;) Дуже не хочеться платити відсотки, тим більше, європейському банку…)
І останнє. Реалізація проекту з оновлення електротранспорту у Чернівцях відбуватиметься за прозорими європейськими тендерними процедурами, у них братимуть участь лише виробники тролейбусів, а не фірми-посередники. У таких тендерах складова корупційних ризиків майже відсутня на відміну від тендерів із закупівлі вживаних тролейбусів, в яких беруть участь фірми-посередники, часто з кримінальним минулим і де пропозицій вже сьогодні недостатньо для якісного відбору.
Окрім того, у ході реалізації проекту, ЧТУ матиме змогу отримати корисний досвід від іноземних експертів, нові навички роботи з таким інвестиціями, оновити менеджмент.
Брати кредити завжди не хочеться, але більшість інфраструктурних змін у містах Європи відбувалися завдяки залученню інвестицій, в тому числі за рахунок кредитних ресурсів, наданих на умовах, які подібні до тих, які пропонують зараз Чернівцям.
Отож висновок – справа не в умовах кредиту ЄБРР, його доцільності, а в небажанні, щоб у Чернівцях швидко відбулися зміни на ринку транспортних послуг і щоб ці зміни хоча якось пов’язувалися з прізвищем Каспрука. Знову політика і нечесна гра. А коли ж буде спільними зусиллями на користь громаді?
(18. Не знаю, п. Ірино, наскільки Ви праві, що хтось в рамках «політики і нечесної гри» не хоче, щоби у Чернівцях швидко відбулись зміни на ринку транспортних послуг і щоб ці зміни хоча якось пов’язувалися з прізвищем Каспрука (бо вище на власному прикладі переконався, що Ви приписували особисто мені неправдиві речі, тому, можливо, і в інших напрямках можете помилятися, видавати свої припущення за реальність і т.п.), але особисто я щиро радію будь-яким змінам на краще у Чернівцях, з чиїм би прізвищем це не було пов’язано, у т.ч. з Каспруком, за якого я відкрито агітував і голосував. В контексті «тролейбусної справи», як мешканець міста, був би дуже-дуже радий, якби Каспрук і Ко вирішили справу оновлення тролейбусного парку за рахунок придбання необхідних нових тролейбусів у розстрочку, не сплачуючи кредитні відсотки! Як його виборець, саме такі побажання я висловлюю!)
Ось тут, за підказкою п. Ірини, можна ознайомитися з деякими іншими деталями єврокредиту на придбання тролейбусів:
https://drive.google.com/file/d/0B1lfAXitIyt5Zmh3bHI1eXRTbVE/view
Ось цифрові грошові показники звідти:
| Використання коштів | Фінансування Програми пріоритетних інвестицій:
|
||||
| Інвестиційні компоненти
|
Сума (млн. євро)
|
||||
| Нові низько-підлогові тролейбуси
та відповідні запасні частини
|
8,4
|
||||
| Модернізація депо та закупівля ремонтного обладнання
|
0,6 | ||||
| Капітальні видатки за рахунок місцевого внеску (ремонт тролейбусних ліній, ремонт та модернізація депо, оновлення/
модернізація тролейбусного парку)
|
0,5
|
||||
| Загалом | 9,5 | ||||
| *За умов затвердження інвестиційного грантового співфінансування в сумі до 1.0 мільйони євро від Фонду SSF | |||||
| План фінансування: | |||||
| Фінансування | Оціночна вартість
(мільйонів €)
|
||||
| Кредит ЄБРР | 8,0 | ||||
| Інвестиційний Грант SSF* | 1,0 | ||||
| Місцевий внесок | 0,5 | ||||
| Загалом | 9,5 | ||||
| *За умов затвердження інвестиційного грантового співфінансування в сумі до 1.0 мільйона євро від Фонду SSF | |||||
| Позикодавець | Європейський банк реконструкції та розвитку (надалі – „Банк”)
|
||||
| Гарант | Місто Чернівці (надалі – „Гарант”) | ||||
| Забезпечення | Місцева гарантія Чернівецької міської ради | ||||
| Місцевий внесок | Означає кошти за компонентами Програми
пріоритетних інвестицій, сформовані Позичальником з власних коштів або за рахунок субсидій, грантів чи допомоги, отриманої від Міської Ради. |
||||
| Валюта та сума | Кредит ЄБРР: 8,0 млн. євро
|
||||
| Строк кредиту
|
12 років | ||||
| Пільговий період | 2 роки
|
||||
| Період дії зобов’язань
щодо надання коштів
|
2 роки
|
||||
| Одноразова комісія | 1,0% одноразово на момент набуття чинності Кредитного Договору | ||||
| Комісія за
резервування
|
0,5% на рік на суму невиданих коштів Кредиту, починаючи з дати набуття чинності Кредитного Договору
|
||||
| Сплата відсотків | Кожні шість місяців
|
||||
| Відсоткова ставка | 6-місячна ставка Euribor + Маржа
|
||||
| Маржа | Кредит ЄБРР: 7.00% на рік, з можливістю зниження в залежності від кредитного рейтингу Міста, та досягнення Позичальником показників фінансових коефіцієнтів, що задовольняють Банк, але не нижче від 4,00% | ||||
| Margin Grid | |||||
| S&P
|
Moody’s | Fitch
Ratings
|
Margin (bp per annum)
|
||
| CC
C-
|
Caa3 | CCC
–
|
700
|
||
| CC
C |
Caa2 | CCC | 675
|
||
| CC
C+
|
Caa1 | CCC
+
|
650
|
||
| B- | B3 | B- | 600 | ||
| B | B2 | B | 575 | ||
| B+ | B1 | B+ | 550 | ||
| BB- | Ba3 | BB- | 500 | ||
| BB | Ba2 | BB | 475 | ||
| BB+ | Ba1 | BB+ | 450 | ||
| BB
B- |
Baa3 | BBB
– |
400 | ||
| Комісія за дострокове погашення | 1%
|
||||
| Відсоткова ставка за
невчасне виконання зобов’язань |
2% на рік на додаток до Маржі та вартості фінансування простроченого зобов’язання | ||||
(19. п. Ірино, чи не забагато тут не дуже зрозумілим середньостатистичним чернівчанам цифр і літер, чиє значення було б добре пояснити до сприйняття людьми без вищої економічної освіти – на сайті міської ради?)
Давайте, п. Ірино, продовжимо спілкування на тему цього єврокредиту, аж поки не буде все ясно щодо деталей;) Подивіться, що зрозумів зарахований Вами до «запеклих противників єврокредитів» з матеріалів, які Ви підказали. Як бачите, запитання ще залишились, і не одне-два. Відповідно, таки недостатньо інформації про цей та інші єврокредити розміщено на сайті міської ради. Сподіваюсь, ви посприяєте тому, щоби чернівчанам більш широко і доступніше розповідали на офіційному сайті про проекти, які збирається реалізовувати міська влада, тим більше, коли йдеться про єврокредити під гарантії всієї громади;)
Отож, якщо відсотки нараховуватимуться на всю суму, тоді, як зазначив депутат Юрій Бурега, віддавати треба буде 8 млн. + 7% від цієї суми за 12 років (6,720 млн.) + 1% разово (80 тис.) = разом 8 млн. + 6,8 млн., мінус (можливо, але не факт) 1 млн. (грант) = 13,8 млн. євро (плюс можливі додаткові відсотки та комісії).
Якщо ж відсотки нараховуватимуться на непогашений залишок, тоді розрахунки, з того, що відомо, будуть наступними, в євро (п. Ірино, уточнюйте, якщо є неточності):
| Надходження | 8 млн.
(кредит) |
1 млн. (грант, подарунок)* | Разом = 9 млн. |
||
| – | – | – | – | – | – |
| Витрати
При підписанні |
разово
80 тис. (1%) |
= 80 тис. |
|||
| Місцевий внесок | разово
500 тис. |
= 500 тис. |
|||
| Періодичні виплати | Тіло | Відсотки (7% річних) |
Разом | Інші %,
комісії |
Всього
(з іншими) |
| 1 рік І виплата | – | 280 тис. | 280 тис. | ? | ? |
| 1 рік ІІ виплата | – | 280 тис. | 280 тис. | ? | ? |
| 2 рік І виплата | – | 280 тис. | 280 тис. | ? | ? |
| 2 рік ІІ виплата | – | 280 тис. | 280 тис. | ? | ? |
| 3 рік І виплата | 400 тис. | 280 тис. | 680 тис. | ? | ? |
| 3 рік ІІ виплата | 400 тис. | 266 тис. | 666 тис. | ? | ? |
| 4 рік І виплата | 400 тис. | 252 тис. | 652 тис. | ? | ? |
| 4 рік ІІ виплата | 400 тис. | 238 тис. | 638 тис. | ? | ? |
| 5 рік І виплата | 400 тис. | 224 тис. | 624 тис. | ? | ? |
| 5 рік ІІ виплата | 400 тис. | 210 тис. | 610 тис. | ? | ? |
| 6 рік І виплата | 400 тис. | 196 тис. | 596 тис. | ? | ? |
| 6 рік ІІ виплата | 400 тис. | 182 тис. | 582 тис. | ? | ? |
| 7 рік І виплата | 400 тис. | 168 тис. | 568 тис. | ? | ? |
| 7 рік ІІ виплата | 400 тис. | 154 тис. | 554 тис. | ? | ? |
| 8 рік І виплата | 400 тис. | 140 тис. | 540 тис. | ? | ? |
| 8 рік ІІ виплата | 400 тис. | 126 тис. | 526 тис. | ? | ? |
| 9 рік І виплата | 400 тис. | 112 тис. | 512 тис. | ? | ? |
| 9 рік ІІ виплата | 400 тис. | 98 тис. | 498 тис. | ? | ? |
| 10 рік І виплата | 400 тис. | 84 тис. | 484 тис. | ? | ? |
| 10 рік ІІ виплата | 400 тис. | 70 тис. | 470 тис. | ? | ? |
| 11 рік І виплата | 400 тис. | 56 тис. | 456 тис. | ? | ? |
| 11 рік ІІ виплата | 400 тис. | 42 тис. | 442 тис. | ? | ? |
| 12 рік І виплата | 400 тис. | 28 тис. | 428 тис. | ? | ? |
| 12 рік ІІ виплата | 400 тис. | 14 тис. | 414 тис. | ? | ? |
| Разом | 8 млн. | 4 млн.
60 тис. |
12 млн.
640 тис. |
? | 12 млн. 640 тис.+/- ? |
| *За умов затвердження інвестиційного грантового співфінансування в сумі до 1.0 мільйона євро від Фонду SSF (але це, як зазначила Ірина Карімова, вже під великим питанням) | |||||
***
Loading ...***
Кредит на тролейбуси: беремо 8 млн. євро – віддаємо 13,8 млн. євро… Вигідно?..
***
Каспрук: «РМ» намалювало схему, як приватизує систему теплопостачання (відео)
***
Чи доцільно Чернівцям брати 10-мільйонний єврокредит для Теплокомуненерго?..
***
