Вибори до місцевих рад – уже наступної неділі, 25 жовтня. І запрошення до голосування вже мають бути у ваших скриньках. І цей бій вимагає від українців терпіння, терпіння та уваги. Бо обирати будемо за новим законом. А там – стільки несподіванок і нюансів, що лише вперте бажання таки обрати когось гідного довіри може допомогти. А набратись терпіння таки варто. Бо до влади знову йдуть і соратники тих, хто обкрадав країну зовсім недавно, хто фактично штовхнув нас у нинішню кризу і біду. Тож, що треба знати, щоб голос ваш спрацював? Крім можливих бойовиків, під час голосування та підрахунку голосів нас чекають гарантовані сюрпризи. Причина – новий закон.
Сюрприз перший – у районні, міські та обласні ради ми будемо обирати лише представника політичної партії, а не члена своєї громади. Він не відповідає і не буде відповідати за цю територію, бо округ не мажоритарний. Тому й агітація зовсім не схожа на конкретний план роботи на районі.
“Місцева влада – це про гарячу воду, опалення, благоустрій, побут, ЖКГ тощо. Проте цей закон таких шансів партіям не дав, бо ви вибираєте не окремого господарника, а вибираєте представника партії. І тому ці вибори для багатьох виборців виглядають на вибори до Верховної Ради. Ці партійні лозунги, загальнополітичні лозунги, які визначають позиціонування тих чи інших політичних сил, є основними”, – пояснює політичний експерт Сергій Гайдай. “Нічого іншого не залишається, ніж паратизувати на загальнополітичному порядку денному в місцевій кампанії. І це чітко видно на виборах мера Києва. На жодному борді не бачимо якихось нових технологій, які люди хотіли б реалізувати в місті, якихось нових систем управління”, – констатує соціолог Дмитро Громаков.
Сюрприз другий – теж із закону. Члени майбутніх рад мусять набрати не менше 5% голосів для того, щоб отримати мандат. Це називається прохідний бар’єр і таким чином учасники коаліції відсікли молоді чи регіональні об’єднання від потрапляння до органів місцевої влади. Далі – сам факт голосування. Держава зовсім нічого не зробила для пояснення нововведень людям. Тож спробуємо ми. У бюлетені голосування до місцевої ради ви побачите таке: назва партії, плюс прізвище першого номера списку і лише далі – прізвище кандидата цієї партії від вашого округу. Власне, на нього ви й мусите орієнтуватися, ставлячи в цій графі галочку. Порахувавши загальну суму голосів, відданих за партію по всьому місту чи області, виборчі комісії визначають, яка партія пройшла. І тільки потім роблять рейтинговий список кандидатів. Мандат отримують ті, хто набрав найбільше голосів на своєму окрузі. Але коли партія загалом узяла мало, то навіть якщо на вашому окрузі переміг ваш улюблений кандидат, депутатом він так і не стане. Більше того, округ може залишитися без депутата і будуть оголошені повторні вибори. Кандидати критично ставляться до цієї норми. Скажімо, як і претендент на продовження своєї каденції, міський голова Києва Віталій Кличко. Він говорить про це, саджаючи в рамках агітаційної кампанії дерева на житловому масиві Березняки. “Є такий конфуз, який може статися, – людина, яка отримала максимальну кількість голосів на своєму виборчому окрузі, може і не потрапити в Київраду, у місцеві органи влади, бо його політична сила може не пройти”, – говорить міський голова Києва Віталій Кличко. Меру столиці та його колегам з міст, де живе понад 90 тисяч, вірогідно, доведеться ознайомитися з другим туром виборів міського голови. Це новинка.
Сюрприз третій: лише в Києві виборці отримають два бюлетені – на мера та в міськраду. У решті міст та сіл – три-чотири. А ось у селищі Нове під Кіровоградом – аж сім. Останній – за зміну назви обласного центру. Голова місцевої виборчої комісії Валентина Рябова каже, що більшості літніх людей буде непросто навіть розібратися в папірцях, не те що зробити свідомий вибір. На цьому несподіванки від виборів по-новому не закінчуються – соціологія показує, що в кількох областях можливий реванш уламків Партії регіонів. Винуватці нинішньої війни взяли нові назви політичних проектів і намагаються утворити альянси навіть з центральною владою.
Тим часом, у місцевих окружкомах – свої страхи. Їм складно розібратися в новому законі й вони не певні, що зможуть без помилок визначити переможців. Це ще один сюрприз нинішніх виборів. Центрвиборчком у рекомендаціях намагався за короткий час стрибнути вище голови. “Це певною мірою складне запитання, тому що сам закон введений був в дію трошки більше місяця до початку виборчого процесу. Ми, як члени ЦВК, доклали максимум зусиль, аби пояснити членам виборчих комісій, як працює новий закон навіть у силу своєї суперечливості, недосконалості, наявності багатьох прогалин. Був часовий цейтнот – у нас не було часу підготуватися до цих виборів”, – виправдовується заступник голови ЦВК Андрій Магера. Утім готуватись уже ніколи. Роз’яснювати щось – теж. Єдине, що можна порадити, – дослухатись до поради – візьміть бюлетень і добре подумайте, через кого наші спецпризначенці тренуються відбивати терористичну загрозу, ідеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
Fakty.cv.ua
