Ось чого чекають від влади прості чорнобильці-ліквідатори…

0
306
Загрузка...

У День чорнобильської трагедії, 26.04.15, на адресу fakty.cv.ua надійшов лист від буковинського учасника ліквідації наслідків тієї жахливої аварії, який розповів, чого чекають від влади чорнобильці-ліквідатори.

 

«Сьогодні день радіаційного вибуху на Чорнобильській АЕС. Для нас, строковиків внутрішніх військ, які служили в атомному полку в/ч 3031, пам’ятний та знаменний день.

Ми з честю виконали свій службовий, а я, як медик, – і професійний обов’язок. Ми з нетерпінням чекаємо чергової річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Думаємо, що чиновники обласного та районного рівня в цей пам’ятний і знаменний день про нас згадають. Але, на жаль, глибоко і наївно помиляємось…

Про нас, чорнобильців-ліквідаторів, стараються забути і щоб ми нікого черговий раз не турбували зі своїми чорнобильськими проблемами. Від нас стараються черговий раз відвернутись…

Що важливо для кожного чорнобильця-ліквідатора – що про нього згадає влада в цей пам’ятний для нього день. Ми не чекаємо великих подарунків, а вимагаємо уваги, щоби про нас, ліквідаторів, пам’ятали і не забували люди (суспільство). Для нас це важливо, тому що залишок свого життя ми повинні провести в лікарнях і госпіталях.

Пам’ятаймо про це:  якби ліквідатори свого часу не виконали з честю свій професійний обов’язок, пожежа перекинулась би на інші чорнобильські блоки і була б світова катастрофа… Пам’ятаймо про це, що багато ліквідаторів загинуло під час виконання свого професійного обов’язку, а ті ліквідатори, які залишились живі, принесли себе в жертву, своє особисте життя, жертвуючи ним, щоби не було найбільшої ядерної катастрофи у світі.

Ліквідатори – не жертви Чорнобиля, а люди-герої, які з честю виконали свого часу свій професійний та службовий обов’язок, щоби у наших дітей, у наших внуків було майбутнє сонячне, безхмарне, без невидимої радіації, яка з’їдає наше дорогоцінне здоров’я…

Валерій Крушніцький, Сторожинецький район»

Довідково:

Міжнародний день пам’яті Чорнобиля

26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. У Білорусі також відзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.

Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.

Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.

Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.

У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.

dilovamova.com

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ